- прогульник
- —————————————————————————————прогу́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогульник
Смотреть что такое "прогульник" в других словарях:
прогульник — а, ч. Той, хто не з являється на роботу, пропускає навчання і т. ін. без поважної причини, робить прогули … Український тлумачний словник
прогульниця — і. Жін. до прогульник … Український тлумачний словник
